Діти відмінники – хворі діти?

Батьки, часто не замислюючись, перекладають на дитину свої незадоволені амбіції.

А малюк, бажаючи догодити старшим, старається з усіх сил. Дитяча психіка, не справляючись з таким завданням, видає протест у вигляді хвороб. Так, наприклад, гіпертонія у дитини загрожує ризиком інсульту в дорослому віці.

Від неправильного навчання в школі у дітей може підвищуватися тиск. А дитяча гіпертонія, про яку навіть не здогадуються батьки, загрожує ризиком інсульту в старшому віці.

Вперше було виявлено те, що у наших дітей школа викликає підвищення артеріального тиску. На початку і в кінці навчального року дітям вимірювали тиск. Спочатку показники у більшості учнів відповідають середній нормі 90/60. До кінця навчання у групі школярів починаючи з 10-11 років реєстрували підвищений артеріальний тиск.

Найбільше гіпертоніків було виявлено серед старших підлітків пубертатного періоду. Але після літніх канікул, до початку наступного навчального року, як виявилося, показники нормалізувалися. Хоча і не у всіх дітей. Частині дітей (приблизно 5% з числа обстежуваних) ставили діагноз гіпертонія.

Тиск в житті

У немовляти середні показники артеріального тиску складають 80/50 мм рт. ст. Дитина росте, і поступово цей показник збільшується, і так до 120/80 мм рт. ст. в середньому у дорослих. Показники артеріального тиску у дітей по віку наводить Асоціація сприяння розвитку медицини.

За їхніми даними, у дітей 8-10 років норми систолічного тиску складають 76-99 мм рт. ст. і діастолічного – 43-61 мм рт. ст., потім у групі 11-13 років відповідно 83-108/45-65. У молодих людей від 14 до 17 років артеріальний тиск у межах 90-117/50-70. Усереднений показник 90/60 можна вважати нормою.

Показник артеріального тиску залежить також від регіону проживання дитини. Від складу ґрунту і води, яку п’ють діти. В Іркутській області, де знаходиться найбільше в світі прісноводне озеро Байкал, в питній воді менше солі. А значить, можна припустити і менше схильності до гіпертонії.

Ди­тя­ча артеріальна гіпертензія

Клінічні дані в цілому по країні вказують, що у 5-10% дітей зустрічається підвищення артеріального тиску. Вважається, що артеріальна гіпертензія у дітей у більшості випадків є вторинною. В основі розвитку вторинної артеріальної гіпертензії лежить надлишкове вироблення гормонів або вроджені зміни артеріальних судин.

До пубертатного періоду, тобто до статевого дозрівання, підвищення артеріального тиску спостерігається найчастіше при захворюваннях нирок (близько 70%), ендокринної системи, серцевосудинної системи. У пубертатному періоді до цього додається гормональна перебудова, збільшення продукції адреналіну, що зумовлює зростання частоти випадків артеріальної гіпертензії. Висновок – підлітків треба берегти, їм і так не просто.

А замість цього саме в старшому підлітковому віці вони виявляються в психоемоціальному стресі, який провокує ще більший викид гормонів, що призводить до підвищення тиску.

Підлітки страждають від тиску, не знаючи про це

У більшості випадків підвищення артеріального тиску у дітей виявляється випадково. Немає стандарту обстеження дітей, коли всім вимірюють тиск при будьякому візиті в поліклініку. Не знаючи, що у них тиск, не шукають і причини хвороби. А тим часом такі діти, як правило, дратівливі, зухвалі і неслухняні. І це вже не погане виховання, а фізіологія.

У дітей шкільного віку артеріальна гіпертензія частіше зустрічається при вегетативносудинній дистонії. Зазвичай у таких дітей виражена емоційна лабільність, вони часто скаржаться на погане самопочуття, втомлюваність, болі в області серця, головні болі і т. д.

При об’єктивному обстеженні виявляються тахікардія і функціональні шуми в серці. У дітей раннього віку артеріальна гіпертензія частіше протікає безсимптомно. У важких випадках вона проявляється затримкою фізичного розвитку, ознаками серцевої недостатності, задишкою, блюванням, підвищеною або зниженою збудливістю, судомами.

Синдром відмінника

Лікарі, які беруть участь у дослідженні «Інформаційний простір і здоров’я школярів», виявили закономірність підвищення тиску у дітей, які або самі, або під натиском батьків прагнуть бути кращими. Відмінниками з усіх предметів. Але це неможливо в силу їх фізіологічних особливостей.

Дитина може бути візуалістом і не сприймати на слух усні пояснення вчителя. Він починає відставати. Учитель починає дратуватися. І в дитини виникає нервовий зрив.

Дитина починає бути некерованою, скаржиться на фантомні болі то тут, то там. Не хоче йти до школи. Значить, дитину треба не штовхати до школи, а вести до лікаря, краще до медичного психолога.

Але ще до школи батьки повинні обстежити дитину у психофізіолога, саме цей фахівець виявить ті особливості, на які треба буде звертати увагу в школі. І тоді навколо нього буде сприятливе і дуже комфортне інформаційне середовище. Дитина буде вбирати знання тим найкращим способом, який запрограмувала його природа, а не з під палиці суворого вчителя.

Назад

Коментарi